Людмила Гурченко- це людина, яка досягла приголомшливих результатів як режисер, співачка, письменник, а також кіноактор. Її заслуги перед кіно надихають і вражають. Не дивлячись на те що Людмили вже немає серед живих, у неї є величезна кількість фанатів, які переглядають її фільми і слухають її музику. Який же був життєвий шлях у геніальної людини? І як вона змогла залишити свій відбиток в історії, пише kharkov-trend.in.ua.
Життєвий шлях Людмили Гурченко
Народилася Людмила 12 листопада 1935 року в Харкові в родині Олени Гурченко і Марка Гурченко. Її мама була народжена в сім’ї дворян, чий тато не прийняв радянську владу, а тато Людмили був простолюдином і прихильником революції.
До війни сім’я проживала в Харкові в однокімнатній квартирі. Папа співав на дитячих ранках, а мама йому сприяла в цьому. Коли прийшла війна, батько, не дивлячись на те що був інвалідом, вирішив відправитися на фронт.
Шестирічна Людмила залишилася з мамою в обложеному місті, де дві жінки як могли заробляли на прожиток. Людмила вже тоді співала і танцювала перед німцями.
Після закінчення війни провчилася у місцевій школі №6, а після її закінчення, поїхала в Москву вчитися. Там вона вступає у ВДІК. Якраз таки там юна актриса вже отримувала свої перші ролі на сцені.
Перше її кіно називалося “Дорога правди” Показана на великих екранах в 1956 році. Її перша фраза була “Я не за тим сюди прийшла, щоб мовчати!”. Ця фраза характеризувала прямо таки весь її життєвий шлях. Людмила Гурченко ніколи не пливла за течією.
Після була картина “Карнавальна ніч” (1956), яка здобула приголомшуюче визнання. Після цього приголомшливого фільму особисто для Людмили придумали сценарій до кіно з назвою “Дівчина з гітарою”, проте кіно не полюбилося глядачам, через що її поливали брудом у всіх газетах. Але Людмила Гурченко, не дивлячись на все, що відбувається, продовжила грати далі.
Актриса не одноразово пробувала себе в музичній сфері, адже її звали грати у фільмах-оперетах. Крім цього Гурченко пробувала драматичні ролі. І не дивлячись на те що на неї одягали клеймо, що вона може грати в легких танцювальних картинах, вона все ж домоглася свого в кінцевому підсумку.
Померла актриса 30 березня 2011 року Її здоров’я погіршився після того як вона розтрощила собі стегно і лягла на операційний стіл. Погіршення самопочуття сталося через тромбоемболії легеневої артерії. У приїхавшої через 20 хвилин швидкої не вийшло реанімувати актрису.
Творчість Л. Гурченко
Людмила знімалася і співала в таких картинах, як “Небесні ластівки”, “Чарівний ліхтар”, “Тютюновий капітан”, а в драматичному амплуа її можна побачити в картинах “Сибіріада” та “П’ять вечорів”.
Майже до самої смерті жінка не здавалася і продовжувала свою діяльність на радість фанатам. Так в 2009 вона відразу була режисером, композитором, актрисою і ідейним натхненником в картині про незрячого піаніста “Строкаті сутінки”.
Гурченко чудова людина і геній кіно. До чого б не доторкнулася її рука ставало, по істині чудовим. З її творчістю ознайомитися потрібно, тим хто ще цього не зробив.