“Серце! Тобі не хочеться спокою” – слова цієї знаменитої пісні точно передають неспокійне життя автора цих рядків. Дунаєвський – найвідоміший композитор та музикант свого часу, постійно був у вихорі подій, особливо бурхливих в особистому житті. Творча людина, певне, неспроможна жити надто спокійним життям, оскільки тільки наявність яскравих емоцій та почуттів надихає творити. Творчість Ісаака Дунаєвського стала законодавцем музичної “моди” за радянських часів. Як розпочинався творчий шлях Дунаєвського та як він був пов’язаний із Харковом? Про це та інше дізнаємося зі статті на kharkov-trend.
Дитинство та любов до музики
Ісаак Дунаєвський народився в Україні на Полтавщині, в єврейській сім’ї, де ще, крім нього, було п’ятеро дітей. Попри те, що батько був банківським службовцем, а мати – домогосподаркою, родина була музичною. Вони любили разом співати під акомпанемент матері на фортепіано. Батьки змогли прищепити дітям таку сильну любов до музики, що всі п’ятеро синів стали музикантами. Лише єдина дівчинка в сім’ї обрала шлях викладача фізики та точних наук.
Вже зовсім змалку Ісаак намагався складати свої пісеньки та навіть мелодії. У 5 років він на слух міг підбирати мелодії маршів та вальсів. У нього це виходило дуже талановито. Батьки постаралися, щоб у дітей було якісне навчання музики, тому заняття з викладачами були індивідуальними. Коли Ісааку було близько 8 років, із ним займався знаменитий Григорій Полянський. Він навчив хлопчика грати на скрипці та складати власні композиції. Коли Дунаєвський став знаменитим композитором, він часто згадував те, що ці приватні уроки допомогли йому краще розуміти музику та складати її.
Музичний старт у Харкові
Харків’янином Дунаєвський став у віці 10 років, коли вся родина переїхала до Харкова. Не довго думаючи, батьки одразу ж віддали сина до гімназії за класом скрипки. Навчання давалося легко, прекрасне почуття музики допомагало йому, як то кажуть, “схоплювати на льоту” всі нюанси музичного навчання. Цікавим фактом його дитячої біографії є те, що одночасно з навчанням у гімназії він був студентом Харківської консерваторії за класом композиції та скрипки. Два навчальні заклади він закінчив із золотою медаллю. Ісаак був повністю захоплений музикою та не уявляв свого життя без неї. Проте батьки, хоч і бачили очевидний талант сина, все ж таки хотіли, щоб у нього була більш “серйозна” професія. З цієї причини Дунаєвський вступив ще й до юридичного інституту Харкова та навіть, після закінчення його, пропрацював недовгий час юристом.
Для емоційної творчої натури було справжнім випробуванням сидіти у юридичному відділі банку та виконувати монотонну роботу. Тому Дунаєвський влаштувався до Харківського драматичного театру та працював там в оркестрі.
Юне обдарування помітив режисер театру Микола Синельников та запропонував йому написати музичний супровід до вистави “Одруження Фігаро”. Участь у цій театральній постановці стала потужним стартом у кар’єрі Дунаєвського як композитора. Йому надійшли цікаві пропозиції з Москви, а через деякий час Ленінграда, куди він переїхав і де зміг повною мірою розкрити свій багатогранний музичний талант.
Успіхи та досягнення
Один з музичних критиків висловився про творчість Ісаака Дунаєвського так: “Здається, йому вдавалося практично все! Гімни, марші, колискові, народні пісні, танці, симфонічні сюїти. оперети, музичні замальовки – все на найвищому рівні. Навіть “какофонію” в сцені бійки оркестрантів із фільму “Веселі хлопці” слухаєш та насолоджуєшся!” Недаремно Дунаєвського вважають тим, хто вигадав особливий радянський стиль музичного супроводу у фільмах. Він плідно співпрацював із такими радянськими кінорежисерами, як Григорій Олександров та Іван Пир’єв. Також допомагав із музикою до фільмів деяким іншим режисерам. Його чудові, душевні мелодії та пісні можна почути у таких фільмах:
- “Перший взвод” (1933 рік);
- “Шлях корабля” (1935 рік);
- “Три товариші” (1935 рік);
- “Шукачі щастя” (1936 рік);
- “Моє кохання” (1940 рік);
- “Кубанські козаки” (1949 рік),
Справжній успіх та популярність Дунаєвському принесли фільми: “Веселі хлопці”, “Діти капітана Гранта”, “Цирк” та “Волга-Волга”. Ці картини стали візитівкою знаменитого композитора.
Крім кіно Дунаєвський написав 14 оперет, 3 балети, 80 хорів, 80 пісень та романсів. Також йому належать 43 твори для естради та 12 для джаз-оркестру, 52 симфонічних та 47 фортепіанних творів.
Ісаак Дунаєвський не був би собою – діяльним і невгамовним, якби обмежився тільки музикою. За своє недовге життя він зробив величезний внесок у музику, не лише як композитор, а й як громадський діяч. З 1937 він був керівником Спілки композиторів у Ленінграді, а через рік був обраний депутатом Верховної Ради країни. На цій посаді він допоміг багатьом молодим талановитим композиторам країни розкритися повною мірою та всіляко підтримував розвиток музичної освіти на території СРСР.
Харків зіграв у житті Ісаака Дунаєвського значну роль, а світу допоміг дізнатися та почути талановитого композитора. Він пішов із життя у 1955 році, але його пісні та мелодії досі живуть в серцях тих, кого вони радують та надихають.
