«5’Nizza» — відомий український гурт, який виконує композиції у стилі регі, хіп-хоп та фанк.Його специфічні пісні знайшли слухача далеко за межами батьківщини. Колектив отримав визнання завдяки оригінальному звучанню та глибоким текстам. Далі на kharkov-trend.
Як з’явився гурт «5’Nizza»
Харківська група «5’Nizza» утворилася у 2000 році. Її учасники, Андрій Запорожець та Сергій Бабкін, народилися у Харкові. Хлопці познайомилися у 1994 році, коли обидва навчалися у Харківському ліцеї мистецтв. Андрій часто грав на гітарі у шкільних коридорах, на сходах поряд із їдальнею. Сергій почув гру Андрія, підійшов і почав підспівувати. Це стало початком багаторічної дружби та першим щаблем до спільної творчості. Хлопці разом грали на шкільних заходах, у дворах у компанії друзів, згодом з’явилися квартирники. Їхнє виконання подобалося слухачам і кількість їх шанувальників неухильно зростала. Пізніше хлопці розповідали, що всі свої авторські пісні вони складали в харківській квартирі Андрія.
Хоча вони грали разом ще до початку нульових, офіційне представлення назви та перших пісень відбулося саме 2000-го. Назва групи не має ніякого особливого підтексту і народилася випадково. Якось Запорожець і Бабкін були в гостях у поетеси Галини Довидової та поділилися, що вигадують назву гурту. Була п’ятниця і вони обидва прийшли у гості до подруги у червоних кофтах. Галина запропонувала назвати колектив «Червона п’ятниця». Загалом хлопцям сподобалася назва, але дорогою додому Сергій запропонував прибрати з назви слово «червона», бо тоді вже існував гурт «Червона пліснява». Наступного ранку Андрій запропонував написання назви «П’ятниця» через п’ятірку — «5’Nizza».
Вирішальним поштовхом до початку професійної діяльності став фестиваль «КаZантип» у Криму, на якому побували хлопці як слухачі. Тоді вони мали труднощі з грошима і не могли заплатити за вхід. Аби потрапити на територію фестивалю, вони вирішили перелізти через паркан. Як тільки вони це зробили, зникла електрика. Тоді музиканти зібрали на пляжі невелику аудиторію та почали біля багаття під гітару співати свої пісні. У 2002 році гурт «5’Nizza» виступав на великій сцені «КаZантип» як офіційно запрошений учасник.
Склад групи «5’Nizza»
Сергій Бабкін народився 7 листопада 1978 року у Харкові в сім’ї військовослужбовців (батько — підполковник, брат — майор). Але хлопчик із дитинства тягнувся до творчості. З шестирічного віку Сергій ходив на бальні танці, займався фігурним катанням, захоплювався театром та навчався малювати у школі образотворчого мистецтва. У шкільні роки брав участь у самодіяльності, був у складі команди КВК, грав ролі у драмгуртку. У 12 років почав вчитися грати на гітарі. До цього його підштовхнули гурти «Чиж & Co», «Браво» та творчість Володимира Висоцького.
Музичну освіту здобув у музичній школі №13 (клас флейти) та Харківському ліцеї мистецтв №133 (1994–1996). Вищу освіту одержав у Харківському національному університеті мистецтв ім. І. Котляревського на факультеті «актор театру драми та кіно», який закінчив у 2000 році. Грав у Харківському драматичному театрі, «Театрі 19» та на сцені театру «Прекрасні квіти», зіграв кілька невеликих ролей у кіно.
Андрій Запорожець народився 5 вересня 1979 року у Харкові. Його батько — лікар, а мама — викладач в університеті. З дитинства навчався вокалу та грі на фортепіано, співав у оперному хорі. Паралельно з творчими заняттями займався спортом — відвідував секцію з тхеквандо. У 12-річному віці разом з оперним театром вирушив на гастролі до Німеччини.
Творчість була ближчою до його серця, тому він залишив заняття спортом і пішов навчатися до Харківського ліцею мистецтв. Окрім музичної освіти він має диплом лікаря-педіатра, який він отримав у Харківському медичному інституті. Хоча після закінчення ліцею хлопці вчитися на різні спеціальності, багато часу проводили разом та продовжували займатися музикою.
Творчий шлях «5’Nizza»
У 2002 році трампліном до бурхливої професійної діяльності став фестиваль «КаZантип». Їхній виступ побачив засновник гурту «W.K.?», музикант Едуард «Шум» Шумейко і запросив спробувати свої сили в Москві на розігріві його гурту. Хоча «5’Nizza» тоді не мала широкої популярності, вже на третьому концерті вони зібрали повний клуб.
«Шум» настільки повірив у харківський колектив, що залишив свою музичну кар’єру та зайнявся просуванням гурту, став їх менеджером. Вже через рік «5’Nizza» виступала на стадіонах, а диск «Анплаггед», якій через брак коштів хлопці записали на підпільній студії звукозапису, пірати продавали мільйонними тиражами. Це не принесло музикантам прибутку, але вплинуло на зростання їх популярності.
Перший офіційний альбом гурт представив суспільству у 2003 році. До нього увійшли 20 треків, які раніше хлопці випустили на неофіційній платівці, але тепер диск отримав офіційну назву «П’ятниця». Найпопулярнішими стали пісні «Солдат», «Стріла», «Ямайка», «Ти кидав». Наче за помахом чарівної палички вони практично миттєво зазвучали з усіх радіоприймачів не лише України, а й Росії. Вихід альбому приніс «5’Nizza» премію журналу Fuzz у номінації «Найкращий новий гурт року».
На хвилі успіху хлопці вирушили з концертним туром містами України, виступали в сусідніх країнах. У 2005 році гурт презентував вихід другого альбому «О5». До нього увійшли 16 нових пісень, серед яких «Нема дома, нема прапора», «Місяць, заспокой мене», «Немає куль», «Половина мене». Хоча критики зазначили, що порівняно з «П’ятницею» диск вийшов більш стилістично багатим та різноманітним, шанувальники прийняли його прохолодно.
Хлопці вирушили в тур на підтримку другого альбому та готували матеріал для виходу третього диска. Роботу над ним «5’Nizza» розпочала у 2007 році, але платівка не побачила світ. Андрій прагнув урізноманітнити альбом та хотів додати звучання інших інструментів. Але вони заглушали вокал Бабкіна та гітару. Не знайшовши згоди, хлопці вирішили розійтися та зайнятися сольними кар’єрами. Про завершення проєкту «5’Nizza» музиканти офіційно заявили влітку 2007 після останнього концерту, який відбувся в Польщі.
Возз’єднання «5’Nizza»
Після розриву «5’Nizza» кожен із музикантів пішов своїм шляхом і досяг багатьох успіхів на творчій ниві. Обидва вони змінилися й подорослішали, стали старшими та мудрішими, але в кожному з них залишилося джерело, з якого, на думку Андрія, виходить творчість. Сергій сказав, що за ці роки вони не втратили сарказм, самоіронію і не розучилися сміятися над собою.
Хлопці зустрілися рано-вранці 2015 року, щиро поспілкувалися та вирішили відродити групу «5’Nizza». Про своє возз’єднання вони офіційно заявили 4 березня 2015 року, а 21 квітня опублікували новий кліп на пісню «I Believe In You» на офіційному YouTube-каналі «5’Nizza».
Сергій Бабкін та Андрій Запорожець кажуть, що возз’єднанню гурту допомогли їхні дружини, які виконують роль музичних директорів. Але обидва вони й самі сумували за спільною творчістю та зрозуміли, що разом багато можуть сказати світові.
У 2017 році музиканти випустили третій альбом під назвою «КУ». До нього увійшли 14 авторських композицій російською та українською мовами, серед яких пісні «КУ», «Людина дощу», «Але», «Вгору», «Вперед». Він знаменує новий етап у творчості обох виконавців, а композиції самі учасники «5’Nizza» називають переосмисленим поглядом на життя та світ.
Музичні критики дали альбому позитивні відгуки та відзначили у їхній творчості нове звучання: стиль регі більше не лідирує в композиціях, мелодійний вокал змінив речитатив, а вокал та гітара багато розбавлені перкусією.
У 2018 році на підтримку альбому «КУ» «5’Nizza» з’їздила у велике турне Європою.
Харківський колектив «5’Nizza» подарував світу унікальну музику, яка відгукнулася у серцях слухачів різного віку. Музиканти продовжують спільну творчість, займаються громадською діяльністю, про яку повідомляють у своєму офіційному акаунті в Instagram, та радують слухачів оригінальними композиціями.
