Мистецтво допомагає нам дивитися на світ через призму краси та гармонії. Воно спонукає нас насолоджуватися всіма барвами життя, розширюючи горизонти нашого розуміння. Справжній мистецький твір здатен виховати в людях доброту та повагу, навчити толерантності. Далі на kharkov-trend.
Може здатися, що театр як мистецтво – це лише п’єса, актори та гра. Але за сценою розгортається цілий світ нових неповторних вражень, правил та моралі, які можуть проникнути в кожну душу. А особливо в дитячу. Яскравим прикладом цього є історія харківського дитячого театру “Тимур”.
Історія заснування театру
Історія театру почалася у 1976 році, коли колишній актор Василь Сидін створив театр у Будинку культури Комінтерського району Харкова. Там він вирішив зібрати охочих приєднатися до театрального мистецтва серед дітей, які стояли на обліку в кімнаті міліції. Підопічними Василя стали дітлахи з клеймом “важкі”, тому перша назва театру була “Шибеники”. Завдяки плідній праці керівника вже зовсім скоро були поставлені перші спектаклі. Декорації, костюми та реквізит для них робилися буквально “з нічого”, але найголовніше – були створені руками самих юних акторів. Після першої ж постанови до театру почали навідуватися журналісти, мистецтвознавці та інші діячі культури.
У 1979 році театр змінив свою назву на “Тимур” після того, як друг театру Давид Нагорний відкрив для Василя Сидіна та його колективу творчість Аркадія Гайдара. Колишні шибеники одразу захопилися історіями про Тимура та його друзів, відкрили бібліотеку, музей улюбленого письменника та навіть побували з гастролями у нього на батьківщині. Девізом колективу у 1980-х роках стало гасло “Радість – людям”. Також колектив театру почав щоліта їздити до таборів праці та відпочинку, де після денної роботи в полі молоді актори показували спектаклі.
Діяльність театру “Тимур” почала зростати активніше після 1984 року, коли він отримав приміщення у будинку культури будівельників зі справжньою професійною сценою і глядацькою залою. У 1987 році театр був удостоєний звання “Зразковий театр дітей”.
З 2004 року “Тимур” вийшов на новий рівень – його спектаклі почали транслювати на “Радіо Слобожанщини”. Там можна було почути і “Маленького принца”, і “Томасіна”. А у 2010 році театр почав проводити благодійні вистави для того, щоб зібрати кошти на лікування важкохворих дітей. Для цього колектив спеціально поставив спектакль під назвою “Будь ласка, живи!”.
Коли театр досяг небувалих вершин, 12 вересня 2011 року несподівано помер засновник та керівник театру, Василь Сидін. Його посаду зайняв колишній вихованець театру – Антон Жиляков.
Спектаклі театру “Тимур”
Найочікуванішою подією року для колективу театру є різдвяні свята. Саме на цей період припадає більшість відомих спектаклів. Ключовою темою їх стає духовність, протистояння добра і зла. Змінюється вся атмосфера театру, де показують такі вистави: “Ніч перед Різдвом”, “Різдвяна земля”, “Різдвяний дзвіночок”.
Важливою стала постановка містерії “Світло Різдвяної зірки” та проповіді “Поверни собі храм”.
У 2007 році “Тимур” знову впевнено експериментує та починає показувати мелодрами, які нерідко були з сумним фіналом. Наприклад, “Алі паруси”, “Зелене знам’я надії”, “Сестра моя Русалонька”. Театр ретельно добирає свій репертуар. До нього входять “Щасливий принц” та “Пробудження” О. Уайльда, “Полліанна” Е. Портер, “Таємниця шафи” К. С. Льюїса і т.д.
З такими виставами колектив театру став прошеним гостем у багатьох містах України і навіть за кордоном.
Дитячий колектив театру “Тимур” продовжує запрошувати до себе всіх дітей та дорослих стати не тільки глядачами його вистав, а й частиною створення творчого процесу.
