Харків вважають одним із найстаріших театральних міст України. Перша вистава, яка відбулася у цьому місті, датована вереснем 1780 року. Вона була музичною. Проте перший театр, що запрацював на регулярній основі, було відкрито у 1791 році. Харків став і родоначальником театральної критики. Перші критичні статті про театр публікувалися на сторінках “Українського вісника”. За чотири роки було розміщено всього-на-всього п’ять статей присвячених театру. Це говорить нам про стан розвитку театру на той період. Далі на kharkov-trend.
Вистави театру Шредера та театральної трупи Калиновського
Спочатку вистави проходили в театрі Шредера. Це було гарне дерев’яне приміщення, споруджене на Миколаївській площі штабскапітаном Черкесовим. У 1808-1810 роках там виступали польські актори, які погано говорили російською мовою. Через це їхні вистави не були популярними серед харків’ян. Репертуар поляків складався з опер Россіні, комедій Коцебу та польських переробок класичних творів. Серед них були творіння Мольєра та Шекспіра. Також ними була поставлена опера “Чортів замок”, музику до якої написав один із викладачів Харківського університету.
У 1813 році спектаклі в Харкові давала театральна трупа Калиновського. Наприкінці 1816 року один з керівників трупи, Іван Штейн, побудував нову театральну будівлю на площі, яка так і отримала назву Театральна. Штейн проявив себе не тільки як гарний танцівник та балетмейстер, а й як відповідальний керівник. Він створив професійний колектив, в якому працювало понад 40 акторів. Також ним були організовані оркестр та балетна група з набраних кріпаків хлопчиків та дівчаток. Репертуар театру включав такі вистави: “Дванадцять сплячих дів”, “Чортів камінь”, “Козак-поет” і т.д. Великим успіхом у харківської публіки користувалися вокально-хореографічні номери, які зазвичай показували наприкінці драматичних вистав. Штейн був постановником таких балетів: “Чарівна флейта”, “Пігмаліон”, “Цигани”. Закінчилася діяльність театральної трупи Калиновського у Харкові у 1818 році, коли генерал-губернатор М. Г. Рєпін переманив колектив Калиновського до Полтави.
Інші успішні п’єси, поставлені у Харкові
Після подій буржуазно-демократичної революції у 1917 році Харків перетворився на місце, де формувався сучасний український театр. Це була епоха новаторства і відкриттів. У Харкові починає зростати кількість театрів, до війни їх було вже чотирнадцять. Переведений з Києва до Харкова дивовижний театр Леся Курбаса стає одним з найпопулярніших.
Величезний успіх на харківських сценах мали п’єси Олександра Корнійчука: “Богдан Хмельницький”, “Платон Кречет”, “Загибель ескадри”.
Харків’яни захоплювалися творчістю Н. Ужвій, Д. Антоновича, І. Козловського, І. Паторжинського, М. Гришко та багатьох інших обдарованих діячів, які виступали на харківській сцені у довоєнний час.
Багато уваги сценаристів, художників, режисерів, акторів приділялося проблемі розвитку театральної творчості в містах і селах Харківської області. Ще до початку війни за сприяння обласного будинку народної творчості на Харківщині працювали сотні аматорських ансамблів народних інструментів, хорових і оперних студій, драмтеатрів.
Харківський державний театр ім. А. Пушкіна вперше поставив п’єси “Весілля у Малинівці”, “Амурський гість”, “Сорочинський ярмарок”. У 1971 році театру було надано звання академічного.
На сцені Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка працювали такі відомі українські актори як М. Крушельницький, І. Мар’яненко, О. Сердюк, Л. Биков. Постанови з їхньою участю також були досить популярними не тільки серед харків’ян, а й інших українців.
