Театр ляльок поєднує в собі спадок давніх традицій – грецької класичної драматургії та древніх єгипетських театралізованих свят, під час яких фігурки “оживляли” за допомогою мотузок. Харківський державний академічний театр ляльок імені В.А. Афанасьєва впродовж своєї довгої історії надав нового змісту театральному дійству у виконанні ляльок та став улюбленим для дітей й дорослих. Далі на kharkov-trend.
Харків – центр лялькових театрів
У 1920-1930-х роках у Харкові сформувалось кілька театрів ляльок. На початку 1920-х років П. Джуковський та В. Білоусова створили театр маріонеток, який у 1924 році отримав назву “Бівімар”. Він представляв вистави для дітей і працював до 1930 року. У 1935 році В. Білоусова відкрила ще один театр – Харківський обласний театр ляльок.
У 1922 році Микола Овчинніков сформував “Театр Петрушки”. В ньому Петрушка, відомий персонаж ярмарок й балаганів, з довгим носом, ковпачком та китичкою був головним героєм. Петрушка – найдавніша особа лялькових вистав, перша згадка про нього сягає XVII століття. На базі цього театру у 1929 році постав Харківський державний показовий театр ляльок, який у 1931 році отримав назву Всеукраїнський показовий театр ляльок, а керівником став видатний актор та режисер І. Шаховець. Проте у ньому він не зміг реалізувати всі свої творчі задуми. У 1936 році І. Шаховець організував Транспортний театр ляльок при Будинку культури залізничників. На жаль, у 1938 році талановитий митець був репресований за сумнівним звинуваченням у причетності до “націоналістичної болгарської контрреволюційної організації”.
Таким чином, Харків 1920-1930-х років був осередком лялькових театрів і випереджав за їх кількістю інші міста України.
Історія театру ляльок
У 1939 році за державним наказом був створений Харківський театр ляльок ім. Н. Крупської. Керівником був призначений драматург О.М. Струменко, першою виставою стала “На волі”, за його п’єсою. Штат театру налічував 20 осіб, а постійного приміщення не було і для постанов використовували сцени інших театрів. У 1941 році театр ляльок нарешті отримав стаціонарний поміст у будинку обласної філармонії на нинішній площі, Конституції. Проте з різних причин, остаточно театр в нього зміг переїхати лише у 1968 році. Під час Другої світової війни ляльковий театр був евакуйований у Киргизстан, де продовжував створювати нові спектаклі, особливої популярності набула постанова “Петрушка і фашист”.
Після війни у Харкові функціонували два театри ляльок: ім. Н. Крупської та Харківський обласний. У 1949 році вони були об’єднані. Впродовж 1952-1983-х років у театрі працював В. Афанасьєв, який поєднав та зберіг усі традиції харківських лялькових театрів. Саме завдяки Віктору Афанасьєву, з 1955 року був впроваджений вечірній репертуар для дорослих глядачів. Варто відзначити, що у 1968 році при Харківському інституті мистецтв ім. І. Котляревського була відкрита перша і дотепер єдина в Україні кафедра акторів та режисерів театру ляльок, якою довгий час завідував В. Афанасьєв. Там плекали майбутніх співробітників театру ляльок.
У 1968 році у театрі був відкритий перший в Україні Музей театральних ляльок.
У 1969 році пройшла Республіканська конференція “Актор з лялькою”, на якій обговорювали нові тенденції театрального мистецтва. У 1971 році почала працювати лабораторія режисерів і художників театрів ляльок. У 1975 році був відновлений український ляльковий вертеп, що зробило харківський ляльковий театр унікальним в Україні. У 1977 році про театр знали документальний кінофільм “Ці загадкові ляльки”.
У 1997 році Харківському театру ляльок присвоєно ім’я В.А. Афанасьєва, а з 2002 року він називається “Харківський державний академічний театр ляльок імені В.А. Афанасьєва”.
Репертуар для дітей та дорослих
Дітям пропонують подивитись відомі історії: “Кіт у чоботях”, “Малюк і Карлсон”, “Казки з джунглів”, “Айболить”, “Білосніжка та семеро гномів”, “Гуси-лебеді”, “Дюймовочка”, “Івасик-Телесик”, “Казка про трьох поросят”, “Снігова королева” тощо. Загалом у репертуарі для дітей понад 30 різних спектаклів, а за всю історію театру їх було понад 200.
Репертуар для дорослих вперше відкрився виставою “Чортів млин”, який понад 60 років не покидає сцену і користується успіхом у глядачів. Серед інших відомих спектаклів можна відзначити “Чарівну Галатею”, “Божественну комедію”, “Запорожця за Дунаєм”, “Короля-Оленя”, “Святого і грішного”, в якій була використана естетика масок, та інші. Постанова “Чарівна галоша” була відзначена дипломом на міжнародному фестивалі ляльок в Угорщині.
Після здобуття Україною незалежності, у 1991 році були поставлені вистави за творами “заборонених авторів”: “Колгосп тварин” Дж. Орвелла, “Майстер і Маргарита” М. Булгакова та інші.
У 2007 році в театрі показали спектакль для дітей “Чарівне кільце”, Оксани Дмітрієвої, режисерка створила новий поштовх для подальшого розвитку театру, і з 2010 року обіймає посаду головного режисера. Її вистави “Майська ніч”, “Історія роду, який загубили марні надії, бойові півні та безпутні жінки”, “Скотарня” та інші, завдяки оригінальним сценічним рішенням привернули увагу глядачів та визнання критиків.
У 2023 році, театр оновив репертуар. З’явився новий музичний перформанс “Вертеп”, харківська історія воєнної весни “Жираф Монс” та “Вертеп.Війна.Вірші.”.
У фоє постійно проходять різні виставки: сучасних художників, дитячих малюнків, плакатів тощо. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році, харківський ляльковий театр займається волонтерством. Проводить благодійні вистави для дітей у метро, лікарнях, соціальних центрах та інших місцях.
