Кіностудія “ХПІ-фільм”: історія розвитку кіно у Харкові

У Харкові часто вдало поєднуються наукові ідеї та мистецькі ініціативи, що позитивно впливає на розвиток кіно. Хоча в місті немає великих кіностудій, тут часто проходять знімання фільмів і серіалів, а також ще з минулого століття працює аматорська студентська кіностудія, де протягом багатьох десятиліть молодь мала можливість розвиватися у сфері створення фільмів. Далі на kharkov-trend.

Історія заснування кіностудії

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” — один із найстаріших вищих навчальних закладів Харкова. Діяльність університету завжди мала технічне спрямування, але саме при ньому було засновано першу в СРСР аматорську студентську кіностудію. У 1950-ті роки “ХПІ-фільм” була створена як ініціатива студентів і викладачів університету. 

У жовтні 1957 року Володимир Зубар, який був випускником НТУ “ХПІ” та працював на заводі ХЕМЗ, почав викладати в університеті й запропонував ідею створення кіностудії, яку в університеті підтримали. У 1958 році вийшли перші фільми студії. Серед них було кілька документальних: “Ми на цілині” та “Початок шляху”, і один художній фільм “Останній лист”. Стрічка “Ми на цілині” демонструвалася в кінотеатрах СРСР. У 1959 році у кіностудії запрацювала кінолабораторія та почалися знімання перших навчальних фільмів для студентів.

Діяльність кіностудії у 1960-х роках

У Радянському Союзі у 1960-х — 1980-х роках стало популярним засновувати аматорські кіностудії на виробництвах і в навчальних закладах. Такі гуртки відкривалися та працювали при майже кожному заводі та ВНЗ.

“ХПІ-фільм”, яка працювала довше ніж інші подібні кіностудії, мала більше досвіду, тому у 1960-х роках фільми кіностудії часто не поступалися за якістю стрічкам професійних студій. У 1961 році після створення гумористичного художнього фільму “Геть з дороги”, студентів-учасників знімання запросили як кореспондентів до сатиричного художнього кіножурналу “Фітіль”. У тому ж році до документального циклу телепередач “Солдатські мемуари” додали фільм “Ця славна Т-34”, знятий учасниками “ХПІ-фільм”.

У 1965 році студія зняла фільм “КВН-65”. Гра університетської команди супроводжувалася показом фільму. Це стало першим у СРСР випадком використання відео під час виступу команди. У кінці 1960-х років кіностудія була дуже популярною серед студентів. Проводили навчання з режисури, створення кіносценаріїв, акторської майстерності, операторської справи та мультиплікації. 

“ХПІ-фільм” у 1970-х роках

Зі студентів, які брали участь у роботі кіностудії, багато людей залишилися працювати у сфері кіно та театру. Частина випускників кіностудії стали акторами театру та кіно, дехто зайнявся операторською роботою, режисурою, монтажем і кінокритикою.

У 1970-х роках на студії збудували трюк-машину, яка дозволяла створювати спецефекти на рівні з професійними кіностудіями. Робітники та студенти “ХПІ-фільм” у цей час займалися зніманням різноманітних видів кіно. На студії створювали художні фільми, документальне кіно було присвячено як історичним подіям, так і сучасним — з життя університету та міста, які транслювали по телебаченню, а деякі мультфільми виходили в офіційний прокат у кінотеатрах СРСР. Загалом студія за цей період створила 120 стрічок, знятих на плівку.

Євген Мамут у 1970-х роках активно працював в студії “ХПІ-фільм”. У 1973 році на студії він першим у СРСР використав технологію стереографічної анімації, тобто створив перший 3D фільм у Радянському Союзі, який був представлений у Києві. У 1975 році Євген Мамут, разом з іншими учасниками студії, першим у СРСР створив мультфільм з елементами комп’ютерної графіки. У 1980-х роках він емігрував до США, де брав участь у створенні спецефектів великої кількості відомих голлівудських фільмів і рекламних роликів. Є автором еластик-ефекту, камуфляж-ефекту та батік-ефекту під час знімання. У 1987 році, разом з американськими колегами, отримав “Оскар” за створення спецефектів до фільму “Хижак”, зокрема Євген Мамут займався створенням камуфляж-ефекту прозорості та невидимості Хижака.

Кіностудія “ХПІ-фільм” наприкінці XX — на початку XXI століття

У 1980-х — 1990-х роках відбувається суттєва зміна технологій знімання фільмів. З’являється багато нової техніки для фільмування. Основною зміною стає розповсюдження використання комп’ютерів у створенні кінофільмів, а також запис на цифрові камери, які приходять на заміну плівковим. Не дивлячись на економічну кризу 1990-х років, коли більшість подібних кіностудій закривалися в усіх країнах колишнього СРСР, кіностудія “ХПІ-фільм” не лише збереглася, а й оновила техніку з ініціативи тодішнього керівника студії Аркадія Фаустова.

У 2000-х — 2010-х роках студія займалася фільмуванням різних подій зі студентського життя НТУ “ХПІ”. З 2013 до 2018 року кіностудія випустила 100 стрічок. У 2010-х роках працівники та студенти відцифровували старі кінофільми студії. Ними зацікавився Національний центр Олександра Довженка, який почав співпрацювати з “ХПІ-фільм” і проводити демонстрації цих стрічок на кінофестивалях.  

Джерела:

https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/studentske-zhittya/kinostudiya-hpi-film

https://gwaramedia.com/soczmisticzizm-amatorstvo-ta-vkradena-istoriya-7-nestandartnih-faktiv-pro-harkivske-kino

https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/studentske-zhittya/kinostudiya-hpi-film/3

Comments

...