Серед різноманіття жанрів кіно документальні фільми займають своє особливе місце. Вони дозволяють зберегти інформацію про важливі історичні події та явища, відчути атмосферу часу та емоції людей. Одним із таких документальних фільмів, який зафіксував історію кількох митців під час війни, є стрічка “Порцелянова війна”. Вона привернула увагу міжнародної спільноти до подій в Україні, і до Харкова — міста, яке стало одним із символів стійкості у часи війни. Далі на kharkov-trend.
Ідея та створення фільму
“Порцелянова війна” — це документальний фільм, створений американсько-австралійсько-українською командою. Стрічка розповідає історію кількох харківських митців, які попри війну продовжують займатися творчістю та таким чином символічно борються проти руйнувань у Харкові та війни. Режисерами фільму стали Брендан Белломо та Слава Леонтьєв. Спочатку Брендан Белломо планував знімати фільм про художників Славу Леонтьєва та Аню Стасенко, ще до повномасштабного вторгнення, але цьому завадила війна, а фільм з історії про творчість і мистецтво отримав ще одну сюжетну лінію.
Головна ідея фільму — показати, як творчість може бути формою спротиву, способом збереження людяності серед війни. Назва “Порцелянова війна”, крім прямого значення, має й символічне: порцеляна — крихкий матеріал, але водночас він дозволяє створювати різні красиві мистецькі об’єкти, які контрастують з жахами війни.
Головними героями фільму стали харківські художники Слава Леонтьєв, його дружина Аня Стасєнко, його друг Андрій Стефанов з дружиною та доньками, та песик митців Фродо, які після початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році залишалися у Харкові не дивлячись на постійні обстріли міста.
Митці почали прикрашати порцеляновими створіннями зруйновані будівлі в місті, а анімація польських спеціалістів допомогла “оживити” зображені на фігурках малюнки. Саундтреками до фільму стали пісні українського фолькгурту “DakhaBrakha”.
Мистецтво під час війни
Одним із центральних питань фільму є роль митця у воєнний час. Художники-герої стрічки займаються творчістю та підтримують одне одного. Окрім творчих людей, частина “персонажів” фільму — це військові, які беруть участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині. Художник Слава Леонтьєв з початку повномасштабного вторгнення також служив у ЗСУ, тому в стрічці теми війни та творчості взаємопов’язані.
Фільм показує, що мистецтво не є втечею від реальності. Воно стає формою боротьби, способом зберегти довоєнне уявлення про красу та казковість світу, та спробою залишатися людиною навіть серед хаосу. Митці ще до повномасштабного вторгнення створювали порцелянові фігурки казкових істот. Їх творчість була тісно пов’язана з природою, фольклором, міфами та легендами. І після початку війни ця діяльність не втратила актуальність, а навпаки отримала нові сенси.
Харків у фокусі культурного світу
Харків’яни у фільмі — не лише люди, які опинилися в небезпеці через обстріли, а й митці, які продовжують попри все творити, працювати та жити. Фільм передає атмосферу подій у місті не тільки через війну, але й зображує дрібні зворушливі побутові та творчі моменти. Таким чином, Україна у “Порцеляновій війні“ постає не лише як країна-жертва російської військової агресії. Західні глядачі через призму стрічки можуть побачити країну з інших ракурсів.
Завдяки фільму Харків опинився у центрі уваги культурного світу. Стрічка підкреслює, що навіть у час війни Харків, окрім символу незламності українського народу, залишається містом творчості та мистецтва. Іноземні глядачі, подивившись фільм “Порцелянова війна”, можуть побачити Україну не лише як країну війни, а як країну митців, у яких є талант, любов до життя та давня культура з глибоким корінням в історії.
Номінація на “Оскар”, перемога на “Санденс” і міжнародне визнання
Фільм “Порцелянова війна” став одним із найбільш титулованих українських документальних стрічок. Фільм отримав 16 номінацій, 6 з яких принесли нагороди на різних міжнародних кінофестивалях.
У 2024 році “Порцелянова війна” перемогла у категорії “Гран-прі американського журі у сфері документального кіно” на престижному кінофестивалі “Санденс” — одному з найвідоміших фестивалів незалежного кіно у світі. Це важливе досягнення не лише для авторів, а й для України, адже стрічка стала голосом, який розповів світові про стійкість і креативність українців.
У 2025 році фільм було також номіновано на “Оскар” у категорії “Найкращий повнометражний документальний фільм”. Критики відзначили особливу естетику фільму, поєднання реалістичної документалістики з поетичним підходом, де кожна деталь — це метафора сили духу. Важливо, що режисери не лише знімають війну, а показують її через людські історії та мистецтво.
Українські кінокритики відмічають важливість того, що фільм сподобався закордонній аудиторії, оскільки інколи через кіно, зокрема, документальні фільми, люди можуть відчути більшу цікавість до подій в Україні та до самої країни, ніж читаючи новини.
Джерела:
https://www.radiosvoboda.org/a/portselyanova-viyna-fakty-z-istoriyi-stvorennya-filmu/33305675.html
