Харків’яни відразу здогадалися, про кого йдеться. Про тих, хто зустрічає тебе приємними мелодіями, коли ти піднімаєшся сходами зі станції метро “Площа Конституції” або “Університет”. І, звичайно ж, про тих, хто пронизує простір “Саржина Яру” звуками дивовижного інструменту та саксофону. Мова про вуличних музикантів нашого міста. Багато городян знають їх в обличчя і навіть вивчили звичний “репертуар”. Хто ці люди? Чому вони виступають на вулицях і чи подобається їм це заняття? Давайте дізнаймось далі на kharkov-trend.
Музика як покликання
Так можна сказати про кожного музиканта й не лише вуличного. Музика – це те, без чого вони просто не уявляють свого життя. У Харкові, у різних районах, виступають десятки талановитих музикантів. До початку війни їх було ще більше. З деякими з них, хто досі залишився у місті та продовжує свої виступи, вдалося трохи поспілкуватися. Це четверо чоловіків, які незмінно радують харків’ян своїми музичними композиціями вже понад п’ять років. Можна виділити кілька факторів, які їх поєднують:
- Професійна музична освіта (училище, консерваторія);
- Багаторічний досвід виступів у різних закладах (ресторани, готелі, театри);
- Чудово підібраний репертуар;
- Моральне та матеріальне задоволення від виступів перед перехожими.
Можна з упевненістю сказати, що на вулицях та у переходах станцій метро Харкова звучить професійна музика!
Трохи про кожного
Біля станції метро “Площа Конституції” на місці, добре відомому харків’янам, як “давай зустріньмось під градусником”, майже щодня виступають два музиканти. Це Павло та Олег Павлови, тезкиі за прізвищем.
Павло грає на електрогітарі, закінчив Харківське музичне училище за класом гітари. До початку військових дій виступав у кафе та ресторанах міста, а також підробляв на корпоративах.
Олег називає себе мультимузикантом, також закінчив музичне училище, за класом фортепіано. Грає на декількох інструментах, але виступаючи на вулиці віддає перевагу наплічному синтезатору. Раніше виступав у складі Харківського академічного оркестру. Також був постійним музикантом “живої музики” в одному з найпрестижніших ресторанів міста.
У Саржиному Яру, у теплу пору року, виступає чудовий саксофоніст Анатолій. Зазвичай він виконує відомі світові хіти й робить це ближче до вечора, коли на джерелі найбільше людей. Анатолій закінчив Харківську консерваторію за класом саксофон та багато років виступав у складі симфонічного оркестру харківської філармонії. Пізніше почав працювати на себе, виступаючи у клубах та ресторанах різних міст України. Час від часу музикант тішить публіку біля метро “Холодна Гора”. Місцеві продавці завжди з радістю зустрічають саксофоніста, говорячи: “Під його музику і працювати веселіше”.
Також у Саржиному Яру можна зустріти музиканта, який грає на дивному інструменті, з незвичайною назвою – глюкофон. Музика чарівна, навіть можна сказати, казкова. Сам процес гри на глюкофоні приваблює безліч глядачів. Музикант Олексій дарує слухачам та глядачам ці незвичайні звуки. Він закінчив музичну школу за класом фортепіано, але одного разу, почувши глюкофон, повністю поринув у гру на цьому інструменті. Говорить, що саме звуки глюкофону допомагають йому досягати внутрішньої гармонії.
Чому на вулицях?
Відповідь дуже проста – це одна з можливостей заробити. Наприклад, Олег та Павло розповідали, що в мирні часи мали пристойний заробіток, виступаючи у ресторанах та на корпоративах. Зараз же багато закладів або закрилися, або працюють у режимі крайньої економії, тому музикантам доводиться майже щодня грати на вулиці. Але завдяки підтримці харків’ян, які проходять повз них, Олег та Павло мають “хліб на день”.
Ще однією важливою причиною, чому музиканти виходять на вулиці, є люди. А точніше, їхній настрій. Творчі люди особливо чутливі до емоційного стану, як свого, так і оточуючих. Тому кожен із них не тільки дарує іншим гарний настрій, а й бачачи реакцію перехожих, їхні усмішки – наповнює цим себе.
Вуличні музиканти – це приємна атмосфера нашого міста, це завжди асоціація з миром та спокоєм. Як написано на табличці у саксофоніста Анатолія: “Все у світі минуще, а музика – вічна!”. Харків’яни цінують працю цих людей, їхня музика завжди надавала та надає затишку нашому місту. Проходячи повз, не забудьте подарувати музикантові свою усмішку!
