Олександр Олександрович Алов (справжнє прізвище – Лапскер; 26 вересня 1923, Харків – 12 червня 1983, Рига) – радянський кінорежисер, сценарист та педагог. Далі на kharkov-trend.
Ранні роки та юність
Олександр Олександрович Алов народився 26 вересня 1923 року у Харкові. У 1929 році сім’я переїхала до Москви. Саме у цьому місті пройшли дитинство та юність Алова.
У 1941 році, після початку Другої світової війни, Олександр Алов добровільно пішов на фронт та став бійцем 47 кавалерійської дивізії. Він брав участь у Сталінградській та Курській битвах, у Білгородсько-Харківській операції, а також у битві за Дніпро, пройшов через численні бої, зокрема Кіровоградську, Корсунь-Шевченківську, Будапештську та Віденську операції. У січні 1945 року він був важко поранений у голову осколком снаряда та дуже довго перебував на лікуванні в шпиталі.
Під час лікування в Алма-Аті Алов вступив на режисерський факультет ВДІКу, який перебував там в евакуації. Пізніше Алов продовжив навчання вже у Москві, у майстерні Ігоря Савченка. У 1951 році Олександр закінчив ВДІК та почав свою професійну кар’єру в кіно.
Творчість
Перша його робота – асистент режисера у фільмі “Тарас Шевченко”, який він разом із Володимиром Наумовим закінчив після смерті Савченка. У 1951-1957 роках Алов працював режисером на Київській студії художніх фільмів, а з 1957 року – на кіностудії “Мосфільм”. Усе життя Алов активно співпрацював із режисером та сценаристом Володимиром Наумовим – їхній творчий тандем тривав близько тридцяти років. Як зазначали сучасники, “ім’я режисера Олександра Алова невіддільне від імені його співавтора та друга Володимира Наумова”.
Найвідоміші фільми А. Алова (частіше у співавторстві з Наумовим):
- “Тривожна молодість” (1954) – драма про Громадянську війну в Україні за мотивами роману Володимира Бєляєва. Кінокритики відзначали у картині “сувору правдивість” історичних обставин”.
- “Павло Корчагін” (1956) – екранізація роману М. Островського “Як гартувалася сталь”. Фільм здобув Срібну медаль на першому Московському кінофестивалі у 1957 році.
- “Біг” (1970) – драматична екранізація роману М. Булгакова, одна з найвідоміших картин Алова.
- “Легенда про Тіля” (1976) – чотирисерійний фільм за романом Ш. де Костера про пригоди Тіля Уленшпігеля.
- “Тегеран-43” (1980) – історико-політичний фільм про невдалий замах на “велику трійку” (Сталін, Рузвельт, Черчилль) під час Тегеранської конференції у 1943 році. У фільмі зіграли радянські та закордонні актори, зокрема зірки світового екрану – Курд Юргенс, Клод Жад та Ален Делон. Фільм став лідером радянського кінопрокату 1981 року та був номінований на Державну премію. Режисери отримали Головний приз Всесоюзного кінофестивалю та Золотий приз Московського кінофестивалю.
У 1971 році Олександр Алов та Володимир Наумов поставили спектакль “Тоот, інші та майор” у театрі “Сучасник”.
Викладацька діяльність
Олександр Алов почав викладацьку діяльність у 1971 році, коли спільно з Володимиром Наумовим очолив режисерську майстерню на Вищих курсах сценаристів та режисерів (ВКСР). Вони керували цією майстернею з 1971 по 1973 рік. З 1980 року Олександр Алов та Володимир Наумов продовжили педагогічну діяльність у ВДІКу, де також спільно керували режисерською майстернею.
Особисте життя
Олександр Алов був одружений із заслуженою артисткою РРФСР Тамарою Логіновою (1929-1988). У шлюбі у них народилася дочка Любов, яка згодом стала кінознавцем.
Останній фільм
Останнім спільним фільмом Алова та Наумова став військовий епос “Берег” за романом Ю. Бондарєва, який Олександр Алов та Володимир Наумов знімали у 1983 році. 12 червня 1983 року під час знімання фільму у Кулдизі (Латвія) Олександр Алов помер від серцевого нападу. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.
Нагороди та звання
За свою службу у роки Другої світової війни, а також за свої роботи Олександр Алов був нагороджений безліччю нагород та звань:
- Народний артист РРФСР (1974).
- Народний артист СРСР (1983).
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965).
- Посмертно йому було надано Державну премію СРСР (1985) за фільм “Берег”.
- Орденами Трудового Червоного Прапора (1981).
- Орден Червоної Зірки (1945).
Також Алов був нагороджений медалями “За бойові заслуги”, “За оборону Сталінграда”, “За перемогу над Німеччиною”, “За взяття Будапешта”, “За взяття Відня” та інші.
Фільми Олександра Алова, які були створені у співавторстві з Володимиром Наумовим, традиційно відносять до напряму соціалістичного реалізму. Центральне місце у творчості режисерів посідають теми війни, революції та морального вибору.
Олександр Алов зробив значний внесок у розвиток радянського кінематографа. А його фільми у співавторстві з Володимиром Наумовим отримали величезну кількість нагород та міжнародне визнання. За фільм “Павло Корчагін” режисери здобули Срібну медаль Московського кінофестивалю. За фільм “Мир тому, що входить” у 1961 році дует здобув спеціальний приз журі за найкращу режисерську роботу та приз критиків “Кубок Пазінетті” на Венеціанському фестивалі.
У 1985 році Володимир Наумов зняв документальний фільм “Алов”, який був присвячений його другу та співавтору.
Список використаних джерел інформації:
