Музика завжди була важливою частиною культурного спадку, джерелом натхнення та радості. Музиканти творять мелодії, які здатні змінювати наш настрій та сприйняття світу. До представників музичної професії відносяться композитори, аранжувальники, оркеструвальники, диригенти, автори пісень, співаки тощо. Харківський музикант Борис Олександрович Севастьянов вдало опанував усі види музичної діяльності. Далі на kharkov-trend.
Освіта та класичні твори
Борис Севастьянов народився у Харкові у 1983 році. З дитинства навчався у музичній школі, де проявив себе як талановитий піаніст та почав писати власні музичні твори. У 2003 році він успішно закінчив Харківський музичний фаховий коледж імені Б. М. Лятошинського за спеціальністю “Теорія музики”. У 20 років здобув нагороду у щорічному конкурсі “Молода людина року – 2003” у Харкові, написав “Концерт для фортепіано з оркестром”, “Сонату для альта та фортепіано” та вступив до Харківського державного університету мистецтв імені Івана Котляревського. Під час навчання Борис Севастьянов склав кілька творів класичної музики, серед яких “Концерт для альта з оркестром”, “Симфонія”, “Варіації для фортепіано”, “Струнний квартет” тощо. У 2008 році юнак успішно закінчив університет за спеціальністю “Композиції”. У 2010-2012-х роках Борис обіймав посаду аранжувальника духового оркестру Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого”. Брав участь у створенні музичного альбому “Гуц and Roll”. У 2012-2015-х роках він співпрацював з єдиним академічним симфонічним молодіжним оркестром в Україні “Віртуози Слобожанщини”. Крім основної роботи, Борис Севастьянов писав джазові композиції, інструментальні й вокальні твори та виступав як виконавець власної музики на фортепіано.
Автор пісенної музики
У 2014 році Борис Севастьянов спрямував свою креативність на створення та виконання пісень. Популярними стали пісні патріотичного напряму, серед яких “Вічна молодість”, була присвячена пам’яті Героїв Крут, “Гради”, стала культовою, “Волонтер”, “Україна переможе” та “Мамо не плач”.
Борис Севастьянов писав пісні не лише для себе, він плідно співпрацював з музичним гуртом “Гайдамаки” та етно-рок колективом “TaRuta”, у результаті спільної роботи постала пісня “Молитва” на слова Дзвінкої Торохтушко у 2017 році. З поетом Дмитром Лазуткіним був створений проєкт “Артерія”, у рамках якого разом представили пісні “Мов трава”, “Забувай” та інші у 2019 році. З Іваном Ганзерою презентували альбом “На Різдво” у 2021 році.
У 2019 році кліпи на пісні Севастьянова “Забери мене мама!!!”, “Магадан” й “Це, дєтка, рашизм” у Росії були визнані екстремістськими та заборонені для публікацій у соціальних мережах і музичних платформах. Цікаво, що до експертизи долучили доцентів кафедри філософії та психології Владивостоцького університету, які спеціально проводили психологічно-лінгвістичний аналіз. У пісні “Забери мене мама!!!” текст звучить російською, оскільки пісня спрямована переважно до російських слухачів. У ній мова йде про необхідність змін у суспільстві, тому, що починаються репресії, владу потрібно негайно змінити, оскільки, російські солдати безглуздо гинуть на чужій землі, для цього варто спробувати вийти на місцевий “Майдан”. Пісня “Это, детка, рашизм” стала культовою серед українців, а за її розміщення в інтернеті на території Росії кілька активістів були засуджені за адміністративним правом.
Крім того, Севастьянов є автором гімну “Ми фанати “Металіста” прихильників харківського ФК “Металіст”.
Музика до кінофільмів та мюзиклів
Особливу роль у музичній творчості Бориса Севастьянова займає написання музичного супроводу до кінофільмів. Серед яких можна відзначити музику до короткометражної стрічки “Місто, в якому ніхто не виходить” 2013 року та дитячого фільму “Дроніни мандрони” 2020 року. Більшість музики було створено для документальних фільмів, серед яких варто відзначити “Гришка” 2008 року, “Холодний Яр. Воля України – або смерть!” 2014 року та “Glory of dishonour” 2017 року. Проте самою знаковою роботою залишається музика до короткометражної драми “The Lunch Box”, виробництва США та Словаччина 2009 року. Фільм отримав бронзову нагороду премії “Оскар” у номінації “Ігровий студентський фільм”, був показаний у кінотеатрах США й Канади та студентам у кіношколах по всьому світу. Три композиції: основна, комічна та фінальна, які звучать у стрічці були написані у Харкові.
У творчій діяльності Бориса Севастьянова варто відзначити два мюзикли. У 2021 році відбулась прем’єра постанови “Хроніки Нарнії. Таємниця пасхального коду” за мотивами Клайва Льюїса. Четверо дітей потрапляють у незвичайний дім професора, які у платтяній шафі знаходять потаємний фантастичний світ, де все існує за іншими законами. Діти потрапляють туди не випадково, у них є особлива місія, спасти Нарнію від зла. Музика у виставі бере безпосередню участь у розгортанні сюжетної лінії та сприймається як частина неймовірного світу.
У 2023 році Борис Севастьянов був відібраний на конкурсній основі для створення мюзиклу “Піноккія”. Критики та глядачі відзначають вищий професійний рівень сценографії, яскравих образів, динамічного балету, гарних пісень, які відразу хочеться переспівувати тощо. За сюжетом, нетерпляча вихованка пансіонату бажає найшвидше розпочати життя у тілі людини, але на землі в цей час ніхто не народжується. Врешті їй пощастило, оскільки один майстер-тесляр вирізав на замовлення ляльку Кара Боса, а директорка дозволила знайти “нетерплячій душі” тимчасовий притулок за певної умови. Таким чином, лялька отримала душу, а душа тіло й на них чекають неймовірні пригоди. Музика Севастьянова створює атмосферу казковості, у якій хочеться залишитися.
Крім того, Борис Севастьянов є автором трейлерної музики для відеоігор.
Викладацька, письменницька та громадська діяльність
Борис Севастьянов у 2011 році презентував приватну онлайн-школу композиції, де викладає музичні дисципліни. Серед предметів є мелодика, оркестровка, музична форма, основи аранжування, теорія музики та інші. Безплатні уроки можна переглядати на його власному YouTube каналі.
Свою письменницьку діяльність Борис Севастьянов розпочав у 2017 році, коли вийшла у світ повість “Монах”. Автор влучно зобразив події, свідком яких був особисто. В ній розповідається про воєнні дії та політичне життя тоді ще мирного Харкова. Загалом повість про людський біль, пошуки сенсу життя, самотність, дружбу та втрати. Метою твору було зафіксувати правду, якою вона є для нащадків.
У 2014 році, після окупації Криму Росією та вторгнення її військ на Донбас, Борис Севастьянов почав виступати у зоні проведення АТО, де впродовж 2014-2021-х років дав кілька сотень концертів. Після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України у лютому 2022 року став активно займатися волонтерством. Для цього він створив групу “Сила допомоги”, яка збирає кошти на різні потреби ЗСУ. Крім того, Борис бере участь у благодійних концертах та фестивалях.
У 2016 році за Указом Президента Борис Севастьянов, як активіст харківського Євромайдану був нагороджений ювілейною медаллю “25 років незалежності України” за особисті заслуги.
Борис Олександрович Севастьянов продовжує свою творчу та громадську діяльність у Харкові.
